Про мене

Життєве кредо:"Потрібно до людей ставитись так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе"

Педагогічне кредо: "Щоб  мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому"

Проблема, над якою працюю:"Використання сучасних технологій навчання та міжпрежметних зв'язків на уроках математики та інформатики, як спосіб формування компетентностей учнів"

Інформаційна картка 

    Над темою «Використання сучасних технологій навчання та міжпредметних зв’язків на уроках математики, як спосіб формування компетентностей учнів» працюю третій рік.

Актуальність досвіду. У наш час відбувається глобальна інформатизація суспільства, в тому числі й освіти.

    Головним завданням школи має стати підготовка дітей до життя в інформаційному суспільстві, формування вміння користуватися інформацією в будь-якому вигляді. Міжпредметні зв’язки – один із найважливіших шляхів реалізації цього завдання, адже формування міжпредметної компетентності є запорукою готовності випускника школи до успішної діяльності в різних сферах інформаційного суспільства.

    Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й упровадженням інноваційних методів та технологій навчання. Якісна освіта забезпечує засвоєння знань та формування умінь, що для випускника школи стануть підґрунтям у його подальшому житті. Продуктом школи є людина, особистість. Тож навчати її треба так, щоб учень відчув, що знання та вміння є для нього життєвою необхідністю. Навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її компетенції, визначити шлях до самовдосконалення. У світлі сучасних завдань усебічно, гармонійно розвиненої особистості школяра проблема міжпредметних зв’язків набуває важливого значення. Актуальність даної проблеми зумовлена розвитком науки, техніки, суспільства. Міжпредметні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі, що забезпечують взаємозв’язок наук природничо-математичного і суспільно-гуманітарного циклів. Проблема не стільки в оволодінні знаннями, скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері. Використання прикладних задач має на уроках математики важливе значення перш за все для виховання стійкого інтересу до предмета. Завдяки різним задачам прикладного характеру учні будуть переконуватися в значенні математики для різних сфер діяльності людини, у її корисності і необхідності для практичної роботи і побуту; побачать різноманіття використання математичних ідей і методів поза самою математикою; зрозуміють, що повноцінна освіта сучасної людини неможлива без належної математичної підготовки, оскільки математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін.

    Формуючи математичні компетентності, стараюсь знайти шлях до особистості учнів через звернення до їх життєвого досвіду, через задачі прикладного змісту, використання історичного матеріалу та сучасних педагогічних технологій.

    Технології. Основна форма роботи учителя – це урок. "Урок – це дзеркало загальної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції" писав В. Сухомлинський.

    Готуючись до уроку математики, я ставлю перед собою мету та визначаю, якими методами буду її досягати та які при цьому форми роботи обиратиму. Це залежить від рівня успішності учнів, їх вікових та психологічних особливостей, технічного забезпечення. І від того, наскільки вдалим буде вибір технології навчання на певному етапі уроку, залежить досягнення поставленої мети.

    На етапі вхідного діагностування можна отримати дані про готовність учня до розуміння нової інформації. На уроках математики я використовую такі форми діагностування, як математичний диктант, тест, актуалізація знань у формі бесіди. Використовую технологію проблемного навчання, яка формує нові знання,  розвиває здібності, активність, зацікавленість, ерудицію. У 6 класі під час вивчення ознак подільності проводжу еврестичні бесіди за запитаннями: - Як можна перевірити, чи ділиться число без остачі на 2, 3, 5, 9? (Так, діленням у стовпчик). - А чи можна відповісти на це запитання швидше, не використовуючи ділення? Проведемо гру-експеримент: ви називаєте число, я одразу відповідаю на це запитання, а ви перевіряєте ділення на калькуляторі. Чим же я користуюся під час відповідей? Таким чином створюю проблемну ситуацію.

    При викладанні нового матеріалу використовую форми: пояснювально-ілюстративна лекція, проблемний виклад, евристична бесіда. Для поліпшення сприйняття навчального матеріалу, реалізації принципу доступності, наочності використовую комп'ютерні презентації, в яких намагаюся проілюструвати події, про які йде мова в задачах.

    Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Клас об’єдную в групи з різними навчальними можливостями, кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Під час закріплення навчального матеріалу використовую технологію рівневої диференціації та індивідуалізації. Диференціація сприяє більш міцному і глибокому засвоєнню знань, розвитку індивідуальних здібностей. Різнорівневі завдання полегшують організацію навчального процесу в класі, створюють умови для прогресу учнів у навчанні відповідно до їх можливостей. Так підвищується рівень мотивації.

    На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти, – відповідають самі. Іноді пропоную учням завдання творчого характеру, наприклад, скласти кросворд з теми.

    Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як "Коло ідей", "Мікрофон".

    Для діагностування первинного засвоєння навчального матеріалу використовую наступні засоби: вправи («Виправте помилку у прикладі», «Розставте в правильному порядку» ), творчі письмові та усні схем розв’язання основних задач. Як  спосіб оцінювання знань, інколи застосовую комп'ютерне тестування Test-w2 або MyTestX, або онлайн тестування на сайті naurok.ua чи розв’язування інтерактивних вправ на сайті LearningApps.org.

    Намагаюся уникати "закритих" питань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні", ставлю відкриті питання, що починаються з "як?", "чому?", заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

    У кінці уроку повертаємося до записів на дошці, зроблених на початку уроку, уточнюємо, що зі сказаного підтвердилося, чи досягли поставленої  мети, чому навчилися.

    Розробляючи конспекти уроків,  стараюся підібрати задачі, які показують зв’язок математики з іншими предметами, щоб удосконалити знання та вміння з навчальної теми, так і з суміжних дисциплін. Частина завдань, які є в шкільних підручниках з математики, розкривають міжпредметні зв’язки, показують зв’язок із життям. Зокрема, це задачі на рух, пов’язані з сільськогосподарською діяльністю, з обрахунками прибутків по вкладах у банк та інші. Але очевидно, що жоден підручник з математики не в змозі розкрити всі зв’язки математики з іншими навчальними дисциплінами. Саме тому  на своїх уроках я  доповнюю завдання, які є у підручнику, задачами, які сама складаю, або разом з учнями чи зібраними з інших навчальних посібників. Ми розглядаємо з учнями різні способи розв’язування запропонованих задач, при потребі звертаємося до вчителя, який викладає суміжний предмет. Особливу увагу приділяю бесідам на розв’язання арифметичних задач, спрямованих на розвиток економічних знань. Це задачі на відсотки з надбавкою до зарплати і навпаки той же відсоток, а інша сума; купівля-пропорція; оформлення табличок з одиницями вимірювання руху, продажу. Розв’язання прикладної задачі тоді ефективне, коли учні зустрілись із описаною життєвою ситуацією в сімейному побуті і коли її потрібно вирішити спільно. Підсилити ефективність задачі в класі може широке застосовування наочності: світлин, слайдів, плакатів, малюнків тощо.

    Основною формою моєї роботи є урок, але чимале місце у формуванні математичної компетентності, розширенні кругозору учнів, їх творчого мислення  займає позаурочна робота. Учні із задоволенням беруть участь у математичних змаганнях, конкурсах, вікторинах. Уже багато років діти ліцею є учасниками і призерами міжнародного математичного конкурсу "Кенгуру".

    У процесі своєї роботи помітила зростання пізнавального інтересу учнів до математики завдяки міжпредметним зв'язкам. Вони стимулюють потяг до знань, сприяють профорієнтаційному вибору учнів. Міжпредметна інтеграція робить процес навчання різноманітним, цікавим, емоційно забарвленим, творчо насиченим. Забезпечується висока активність школярів у використанні знань з одного предмета на уроках з іншого і навпаки, просто і корисно поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням.

    Таким чином, міжпредметні зв'язки – це  сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально-виховного процесу. Готуючись до кожного уроку, прагну, щоб він був побудований методично правильно і відрізнявся від попереднього. Постійно самовдосконалюючись, спонукаю учнів до творчого пошуку,розвиваю ініціативність, дисциплінованість, наполегливість.

Публікація розробки уроку "Множення десяткових дробів" у 4 номері газети 

"Освіта Буковини"

Сертифікат про проходження курсів на ed-era